Текст:

(Виглядає з імгли очманіло 
Дон-жуаністий місяць скибковий 
Ніж діставши, розбризкав світ білий 
І співати почав колискову.)

Спотикаючись, сонною хмарою 
Ніч спускається, зіркой сп'яніла, 
Знов здається жахливой примарою, 
Хоч буває як квітка вродлива. 

(Йде позаду юнак, в очах тоне 
Відображена "майже півкуля", 
Зупинившись хвилину над морем 
Був пошкоджений злою акулой.) 

Ніч зривається з неба за хвилями, 
Ті охоче здійсняють крадіжку, 
Феромонів чарівними силами 
Красноперу поклала у ліжко. 

(Слідом місяць крокує, на диво 
Він почути не має потреби, 
Що сміються - співає фальшиво - 
Зірки з берега й ті, що у небі.) 

Ніч блукала стежками, і там була, 
Де тверезою навіть не йшла би, 
Засинає притомлена камбала, 
Під камінчик ховаються краби. 

(Ніч закінчила. Вітер бажання 
Колискову забрав в швидком танку... 
Але в панночки є спец завдання - 
Сон кита зберегти до світанку.)