Так важко чомусь навчитися жити,
Корити себе в цім житті припинити,
Не пів кроку, крок зуміти ступити,
На горя камінні бузок посадити.
Поглянути в очі людині сліпій
Картину створити і дати німій.
Так легко втручатися в інше життя:
В своєму ж не ладиться все до пуття.
Спустити проблеми свої в небуття,
І стерти навік усі каяття!
Довіритись часу, хай робить своє
Не варто тягнути й кричати:моє!
Не ваше, минуле, забуте навік
Життя безперервного плину потік...