Скарби Ескіла Степень критики: прошу критиковать справедливо
Короткое описание: Це звичайна але довга історія про гнома та чарівника написав українською мовою
Це тільки перший розділ і не повністю, оцінюйте і говоріть чи потрібно продовжувати писати цю книгу
Скарби Ескіла Пролог Чи замислювалися ви хто такі гноми? Гноми це такі створіння як ми,тільки менші від нас. Вони живуть в печерах та копальнях .У гномів довгі та сиві бороди. Ходять вони у мантіях та в теплому одязі. В нашій книзі йтиметься про гнома на ім`я Цирій Саргорн. Глава 1 Зустріч із чарівником Чистого літнього ранку Цирій вийшов на прогулянку. Він як завжди дістав свою люльку,засипав тютюн і закурив. Раптом він почув якісь дивні звуки у кущах. Цирій вирішив подивитися,може там якийсь звір. Коли він підійшов і подивився у кущі то побачив старого чоловіка. Він був одягнений у сіру мантію. У чоловіка була сіра шапка та палиця на якій був прикріплений кристал. Цирію було цікаво дізнатися хто цей чоловік. І він запитав - Вибачте,пане ви хто такий? А в цей момент він збирав рослини своїм золотим серпом і з переляку закричав та порізався. - Ти не міг,ще раніше підійти,щоб я собі геть палець відрізав! Цирій не чекав такої відповіді і спіткнувся. Цей чоловік був чарівником,він був у поганому настрої через невдале заклинання і,ще треба було зібрати трави на ринок. Йому саме потрібні були гроші. - пане я не хотів вас розсердити. - Із сумом відповів Цирій. - Не зважай я збираю рослини,мені конче потрібні гроші. Цирій хотів піти але передумав - Що це за камінь у вас на палиці? Запитав гном - Це кристал який надає мені чарівних сил. З неохотою сказав чарівник. - Так ви чарівник – вигукнув він – а я і не знав. - Так – відказав він – до речі ви любите пригоди. Цирій здивувався. - Так любите чи ні Чарівник був не терплячий. - Дивлячись які. - Ну про золото,чудовиськ,магію. Цирій спочатку подумав а потім сказав. - Так я читав багато книг. Весело відповів гном. - Але це вже буде не книга,буде справді не безпечно. Ставало прохолодно Цирій хотів піти але подумав і сказав. - Ходімо до мене бо на дворі стає холодно. Чарівник здивувався адже гноми живуть в печерах,як йому могло стати холодно. - Я зайду через три дні о десятій годині ранку,готуйтеся і вдягніться тепло адже буде прохолодно. - До речі – сказав гном – ми так і не познайомилися,мене звати Цирій а вас. - Мене називай Емірідій. Цирій побіг щасливий до дому. Настільки хорошого настрою у нього давно не було бо не було з ким поговорити. І він побіг готуватися. - Зачекай! – закричав чаклун – Я тобі дещо дам. - Що? Спитав гном. Чаклун дістав із кишені амулет із вибитими на ньому рунами. - Це чарівний талісман. - Чудово і що я могтиму. Літати? - Зазирни у свою душу і знайдеш чарівну силу. Гном закрив очі і замислився. На талісмані засвітилися руни,червоний рубін в середині почав розкриватися. Гном вигукнув - ГЕРМІУС!!! Із рубіна вилетіла червона блискавка і дерево розкололось навпіл. - Зрозумів? - Так дякую,я побіг готуватися.
Ну для тринадцати лет может и нормально. Но сейчас-то что мешает переписать? Судя по вашим описаниям все гномы уже рождаются с седыми бородами. Да и вообще, не серьёзная работа. Мотивы героев не просчитаны с какого переляку волшебник дал амулет? Ведь у него и так денег нету? Лучше бы продал чем одаривать первого встречного-поперечного...
чому б маленькому гному не продовжити подорож ? можливо він колись і виросте а тоді стане справжнім чарівником . Шлях у тисячу миль починається з першого кроку...
Як би мене з ранку горилочки склянку Тютюну да люльку Дивчину моргульку.
Но здесь не об этом. Очень, очень примитивно.
Вышел гном покурить, услышал шум в кустах - Ты кто? - Я из-за тебя пальчик порезал идиот! Не видшь я ягоды собираю бабло по зарез нужно! - ну ладно, ладно, а что у вас за палка такая с камушком? - Я волшебник идиот! - Вау! - Ага. На вот тебе амулетик, иди файерболами пошмаляй. А я к тебе ещё зайду. Жди.
0
